 |  |
 |
Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация ) |
 |
ВНИМАНИЕ! Компания STUDY.UA официальный представитель молодежных программ культурного обмена на Украине. Это самый большой форум, на котором все желающие могут общаться по поводу участия в таких программах как Work and Travel, Work and Study Canada, Internship, Au-Pair и других. Компания STUDY.UA не несёт отвественности за информацию, которую вы прочитаете от имени любого из пользователей на этом форуме. При этом сохраняя за собой право удалять любые коммерческие предложения, предложения нелегальной работы, банковского мошенничества, подделки документов и других противозаконных действий. Любая информация, которая получена на этом форуме является информациией физических лиц и никоим образом не отражает политику Компании STUDY.UA по оформлению на программы молодежных обменов за границей.
По любым вопросам обращайтесь лично в офис Компании STUDY.UA: (044) 500-0919, (093) 000-0919, (099) 000-0919, (097) 000-0919.
По любым вопросам обращайтесь лично в офис Компании STUDY.UA: (044) 500-0919, (093) 000-0919, (099) 000-0919, (097) 000-0919.
  |
|
 Посольство США, прохождение. советы. отчеты. |
|
 20.2.2008, 10:57
Сообщение
#141
|
|
  Сообщений: 20 Регистрация: 10.2.2008 Из: Киев Пользователь №: 157  |
Я перепутал насчет месяца я сказал 29-го августа!:))
и еще говорили, что женщина вообще прикольная почти сама отвечала на вопросы: типа да?? --- ты Да, да:)) так что все пройдете... кто сильно хочет! |
 |
 
|
 |
|
|
20.2.2008, 11:02
Сообщение
#142
|
|
 Сообщений: 349 Регистрация: 5.2.2008 Из: kv Пользователь №: 79 |
Цитата(sapsan @ 20.2.2008, 10:46)  и тут он мне на ломаном руском: "Ядерноее оружие" я сразу улыбаюсь и махаю руками: нет, нет!! ахахаххха))))) |
|
|
|
|
|
|
20.2.2008, 11:39
Сообщение
#143
|
|
|
Сообщений: 164 Регистрация: 16.2.2008 Из: Kiev Пользователь №: 212 |
Бозеньки!Поздравляю всех всех кто сделал это!!!
Напишиет еще кто-то что там было... (IMG:style_emoticons/default/angel000.gif) |
|
|
|
|
|
|
20.2.2008, 16:54
Сообщение
#144
|
|
 Сообщений: 53 Регистрация: 3.2.2008 Пользователь №: 17 |
Цитата(sapsan @ 20.2.2008, 10:46) Всем привет!:) вчера с другом и многими другими ребятами получили визу...!! УРААААААААААААА! Еду я на Аляску (Чигник) Вообщем рассказываю как все было... (IMG:style_emoticons/default/kruto000.gif) Слухай, Віталя, класно розписав !!! ) Я також скоро відпишуся, як це дійство відбувалося. Ну і, хто їде на початку червня в Анкоридж, давайте пишіть, полетимо разом. Ну і квитки пора вже купувати. |
|
|
|
|
|
| Гость_June0r_* |
20.2.2008, 20:30
Сообщение
#145
|
|
|
Блин мне в посольство аж после 1 апреля (((((((((((( я не доживу это жизнь в нервах (((((((((((
все потмуо что мне 18 исполняеться 1 апреля ((((( (это не шутка именно 1 апреля) Вот и приходиться ждать около 1.5 месяца(((((((((( не нравитсья мне все это (((((( песимист наверное я )))))) если бы пораньше то уже знал бы как планировать лето а так жди жди жди ))))) |
|
|
|
|
|
| Гость_Юля_* |
20.2.2008, 21:22
Сообщение
#146
|
|
|
Цитата(Old Navy @ 8.2.2008, 22:09) да, с девушками обычно разговор короткий... но главное - улыбка... каблуки и мини-юбка - не катят, тем более через окошко не видно (IMG:style_emoticons/default/sex00000.gif) 4то ты имеещ ввиду - разговор короткиы? |
|
|
|
|
|
|
20.2.2008, 22:25
Сообщение
#147
|
|
|
Сообщений: 53 Регистрация: 3.2.2008 Пользователь №: 17 |
Моя історія проходження посольства.
Напередодні, а саме18-го лютого 2008 року, вечором, йду вже звичним для себе шляхом на курси англійської мови. Навколо вирує життя, кожен кудись спішить, ще й мороз звідкись узявся (посеред лютого, хто його просив (IMG:style_emoticons/default/men00000.gif) ), щіпає за щоки. А я думаю свою думу. А подумати й справді є про що. Завтра ж день, якого я так довго чекав. День, який місяць тому видавався таким далеким, а зараз розумію, що дуже близько... В цей час в плеєрі грає щось класичне (Вівальді чи Шуберт, не так важливо - люблю різні стилі музики). І розумію, що цей вечір я запам"ятаю назавжди. Ось я і на курсах. Викладачі з Америки, російської не знають. Кльово, практика мови. І після трьох годин навчання, прямуючи додому, в голові все те ж саме - завтрашній день. Починаю задумуватись про рівень своєї англійської - а якщо чесно, то тільки про це і думаю. Впевненості додає, що з сьогоднішніх курсів зрозумів викладача відсотків на 95%. Але, але, але... 23-я.00 Ось я знову і вдома. Думки всі ті ж. Беру свій джоб-оофер і сідаю його читати в n-ний раз. Якщо чесно, інформація уже не сприймається. Напевне, мандраж бере своє. Але стараюсь себе заспокоїти. Але ось дзвінок - друг, з яким йдемо завтра в посольство, пропонує влаштувати контрольну передпосольську підготовку. З усією інфою валю до нього. Розбираємо найнеочікуваніші питання (на нашу думку), граємо в посла-студента (IMG:style_emoticons/default/wink0000.gif) 00:30. Йду спати. Знаю, що заснути відразу не вдасться. Так і є. Бозна коли заснув, але добре що це таки трапилось. Ранок. Прокидаюсь без будильника, і розумію, що треба ще поспати. Вдається, з горем пополам. Вставши, роблю все на автоматі, і... як же я довго чекав цього дня... Невдовзі зустрічаємось з другом, і перекусивши перед співбесідою їдемо до посольства. 11:30. а ми вже біля місця призначення. Погода - жахлива, але про неї ніхто не думає. Думаємо, куди вбити цю годину. Стоїмо, мерзнемо, починають сходитись знайомі обличчя з нашої групи - ми першопрохідці в своєму агенстві. Уже майже усі в зборі, окрім.. Рустема. В гурті чутно: "Де Рустем?", "А може йому подзвонити?". Але дивлячись на годинник, кожен себе заспокоює - ще рано. 12:15 - його нема, ну і не дивно, навіщо приходити так рано. 12:20 - все ще нема. 12:25 - той же результат. З кожною секундою все ближче і ближче стає той час, на який нас тут збирали. І... ось, він - з"являється наш керівник. Відчувається пунктуальність. На душі в декого стає спокійніше - це відчувається, хоча багато хто ніяк своїх емоцій не показує. Одні спілкуються, стараються шуткувати, інші думають. Точніше усі думають про те, що скоро відбудеться. Починається перекличка - як не дивно, але з 50 тільки 49 на місці. Проходить ще якась хвилина - і нас уже 50! Да, екстремал!! Пунктуальний! Рустем починає розказувати деталі, які ми уже всі чули напевно не один раз. Потім роздає кожному документи і розставляє нас по порядку. Буквально через 5 хвилин - 2 колони студентів чекають... А ноги на цей час уже встигли задубіти. Холодно. З неба починає падати такий пухнастий сніг - гарний, але мокрий, і тому тільки ще більше напружує обстановку. Стоїмо в черзі. Найбільше добиває, що знаходяться такі люди, які проходять в посольство без черги. Я розумію, що ми студенти, ми можемо почекати, але ж ми також - люди! Стоїмо, чекаємо свого зеленого світла. Знайомимось, шуткуємо, хоч і розуміємо, що ще чекати довго, але час в розмові пролітає швидше. І ви не повірите, але ось переді мною якісь 2-3 чоловіка, і наступний буду я. Зелене світло буде для мене! І ось, нарешті, як довго я цього чекав. Жіночка з металошукачем щось шукає. І.. таки знаходить ) Металошукач починає інтенсивно пікати в районі тазу. Кажу - у мене бляшка від ременю з металу. Вона: А я звідки знаю - покажи. Показав ) Все вроді норм, і забравши усі речі, які попередньо витяг з карманів, виходжу назовні з цієї будівлі - а там знову холодно, і все той же липучий пухнастий сніг. Питаюсь в якогось дядьки, куди йти далі, і ось я в головній будівлі посольства. Займаю чергу для зняття відбитків. Починаю роздивлятись навколо. В усьому, що бачу, відчувається інша цивілізація - починаючи від тяжких броньованих дверей і вікон і закінчуючи суперсучасною технікою: сканером пальців, моніторами. В оману вводить тільки персонал, який розмовляє українською, а дехто російською. Таки ось уже і я кладу ліву, потім праву, потім 2 великих пальці на сканер. Про себе думаю, да, маладчіна, з першого разу просканували пальці. І краще б про це я не думав. Тьотя російською просить ще раз покласти 4 пальці лівої руки на сканер. Потім ще раз. Починаю нервувати. Впевнений в тому, що порізів немає, але мандраж бере своє. Тепер вона просить щільно приставити вказівний палець до вікна. Роздивляється. А я себе все більше і більше нагнітаю. Ще раз сканує, просить ще раз приставити до вікна, знову сканує. Я думав це ніколи не скінчиться. Хух, видає номерок. 284. Відразу починаю шукати асоціації з цим номером. Нічого не знаходжу, окрім як у мене 2, 4, 8... і що з цього... починаю думати про співбесіду. Сідаю на стільчик, уже шуткувати не хочеться, навіть говорити ні з ким. Нервую. Дивлюся на табло, чекаю своєї черги. Розумію, що в мене ще є хвилин 5, перед тим як буду спілкуватися АНГЛІЙСЬКОЮ! За цей час бачу 2 відмови - один точно хлопець з нашого агенства, а в другому знайомого обличчя не знайшов, хоча можу помилятись. Номерки, так як я і очікував, з"являються не по порядку. Чекаю.. А про себе думаю: "You can do it", повторяю про себе ці слова, потім знову і знову. Знаю, що я цього заслужив, але якісь 2 хвилини, а той менше розмови можуть все змінити. Розумію важливість усієї ситуації, що склалася. Починаю навіть фантазувати, що буде якщо не отримаю візу. Стільки думок в голові, просто жах. І ось світ зупиняється. Відчуття, яке словами не передасиш. Ніби все зупиняється. Підіймаюсь зі стільчика, залишаю на ньому курточку і прямую до 2-го віконця. І ось я навтпроти нього. Тет-а-тет. Ось, той, від якого залежить дуже багато. Розмова була наступною: Офіцер: - Hi! А взагалі привітатись першим хотів я - не встиг. Я: Hello! O: How are you? Я: I'm fine. What about you? O: me too. А далі буду писати діалог українською - певно він був на англійській. О: просить мене приставити палець Я чогось подумав великий палець лівої руки, а виявилось таки вказівний. Коротше перший баг. Таки приставляю вказівний, він каже окей. O: What is your favourite hobby? В питанні розумію все, окрім останнього слова. Він, кажучи хоббі, робить це.. напевно по американськи ) Чується "ХАББи". Перепитую, і тільки тоді розумію, що від мене хочуть. Я: I like go fishing and ping pong. O: Яку найбільшу рибу ти ловив. Я: Це була щука, вагою приблизно 3 кг. Бачу на його устах посмішку. Посмішка взаємна ) Я: It was wonderful. О: Де ти неї зловив. Чомусь знову не розумію, що в мене запитали. А точніше, думав, що зрозумів, і відповідаю "Спіннінг". О: No, no. Where? Я: Ок. Вест Юкрейн. Рафалівка сіті ) І знову у відповідь бачу посмішку )) Тепер починається перевірка джоб оферу. О: Що я робитиму в америці? Я: (уже завчену фразу) I will work like a seafood processor. I'll be cutting, grading, lifting, sorting of fish or fish roe. Говорячи це, бачу що з кожним моїм словом він все більше і більше посміхається. Напевно цю фразу сьогодні він чує далеко не вперше ))) Тепер йде перевірка того, чи я студент. О: Який курс? Я: 5-й О: Ооо. Коли закінчиш навчання? Я: в липні наступного року, отримаю ступінь магістра. Він щось набирає на клавіатурі, напевно перевіряє якусь інформацію. І видає з серйозним лицем наступне (Хоча в цьому серйозному обличчі я все рівно знаходжу посмішку (IMG:style_emoticons/default/wink0000.gif) ) О: Так ви закінчуєте університет в 2008 (затягуючи останню цифру) чи в 2009 (теж саме)? Я: в 9-му Потім слідує наступние питання, яке я дослівно таки до кінця і не зрозумів. Але суть була наступна: О: Так ви зараз уже вчитеся на магістра? Я: Так. І тут він віддає мені якийсь листок. Я спочатку думаю, що це ДС форма, але дивлячись на його, бачу що він посміхається, і щось чи то запитує, чи то розповідає. А я не знаю, як реагувати, промайнула думка, що це таки відмова. Але я повірив його посмішці, і не сприйняв цю його дію, як відмову. Перепитую, так як не зрозумівo що він сказав, та й не слухав я його. Він щось знову каже, і я помічаю у нього в руках зелений продовгуватий аркуш, він відриває мені картку. Тепер все зрозуміло. Я певно посміхаюсь. І ось коли він протягує мені грін кард, до мене тільки доходить, що він сказав: О: Я думаю, тобі більше не подобатиметься рибалка, після того того як ти попрацюєш на Алясці. І я з посмішкою і наповнений радістю забираю свою green permission. Соромно мені має бути, але я весь щасливий і на емоціях здається забув сказати дякую. Якщо чесно, то не пам"ятаю. Хух, збулася мрія... ) Забираю речі, йду з посольства під тент. Усі такі щасливі, таке ніколи не забудеться. Вітаємо друг друга, тепер усе пофіг.. Тепер можна й відмітити. Але... друга немає. Пройшло хвилин 15 - все одно нема. Я уже нервуюсь. Уявляю найгірше. І ось, з"являється знайоме обличчя в дверях. Вдивляюся. Відразу на устах виростає посмішка - блін, я такої посмішки в нього ще не бачив. Чесно!! Вітаємо друг друга. УРА!!! Ми їдемо в Америку. Розуміємо, що попереду ще стільки гемору з універом, але це вже ніщо, проти того що ми зробили сьогодні. Ми знову і знову розказуємо, як лажали на співбесіді. Ми - щасливі!!! І тільки зараз починає відчуватися втома. Я просто не відчуваю ніг. І справді, простояти з 4-и години на холоді - це було щось. Оплачуємо доставку паспортів, виходимо за межі посольства. А нас там чекає Рустем. Блін, мені жаль було на нього дивитися, коли я притримував папку, а він відмічав результати співбесіди. Скажу чесно, в цей день найбільше вразив мене офіцер, а Рустем - це другий, хто вразив найсильніше, своєю відданістю. Доречі, так і не написав, як мене вразив цей типічний американець. Так ось, коли з ним тільки почав спілкуватися, а саме після хай - хеллоу, у мене вже було відчуття, що я отримаю візу. Певно, я розумів, що сам себе і можу завалити, неправильно щось сказавши. Але я був впевнений, що причин для не видачі дозволу для поїздки до США у нього немає. Ось так я отримав візу. Після цього, голодні і втомлені, ми з другом попрямували в сторону метро, і по дорозі вирішили, що треба зайти в Домашню Кухню перекусити. Такою смачною була солянка, ммм, а млинці з сиром... Але це вже зовсім інша історія (IMG:style_emoticons/default/wink0000.gif) Сообщение отредактировал Old Navy - 12.3.2008, 10:14 |
|
|
|
|
|
 20.2.2008, 23:51
Сообщение
#148
|
|
 Сообщений: 8618 Регистрация: 29.12.2007 Из: Город-герой Киев Пользователь №: 2 |
Цитата(Юля @ 20.2.2008, 21:22) 4то ты имеещ ввиду - разговор короткиы? "привет, как дела, чего решила поехать, удачи..." |
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 0:33
Сообщение
#149
|
|
 Сообщений: 648 Регистрация: 3.2.2008 Из: Чернигов Пользователь №: 19 |
если человек придет уже в посольство с проблемой)) на пальце, то его ж просто перенесут на другую дату? это ж не отказ в Визе?
|
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 8:26
Сообщение
#150
|
|
|
Сообщений: 349 Регистрация: 5.2.2008 Из: kv Пользователь №: 79 |
отлично написано) я пока читал аж вроде сам пережил все это )
поздравляю! |
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 9:06
Сообщение
#151
|
|
|
Сообщений: 8618 Регистрация: 29.12.2007 Из: Город-герой Киев Пользователь №: 2 |
Цитата(EURO_2012 @ 21.2.2008, 0:33) если человек придет уже в посольство с проблемой)) на пальце, то его ж просто перенесут на другую дату? это ж не отказ в Визе? В статистике первого посольства было написано... (IMG:style_emoticons/default/omen0000.gif) Собеседование переносится. Единствнный вариант отказа в визе, после всех подготовок, семинаров и мини-собеседований в Агентстве - неадекватное реагирование студента на вопрос(не понял, не услышал, но вместо того, чтобы переспросить - ответил) |
|
|
|
|
|
| Гость_Ira_barchuk_* |
21.2.2008, 9:12
Сообщение
#152
|
|
|
Всем привет, это было просто супер!!! Скоро напишу в главную тему свою историю!!!!!!! Блин, ребята, это так классно.... столько времени подготовки, волнений и переживаний.... А в результате - зелёная бумажка.... Не могла поверить до последнего, что с моим инглишом мне открыли визу... ЭТО РОСТО КЛААААААААСНО!!!!!!!!!!!! (IMG:style_emoticons/default/kruto000.gif) (IMG:style_emoticons/default/kiss0000.gif)
|
|
|
|
|
|
| Гость_Irka_* |
21.2.2008, 13:51
Сообщение
#153
|
|
|
Итак, как и обещала напишу свою историю прохождения посольства!
Прежде всего, хочу сказать спасибо всем-всем-всем, из агентства опэр! Ребята, спасибо за проделанную работу! Вы сделали меня счастливой, пока что на несколько дней, а теперь, наверное, и на всё лето (IMG:style_emoticons/default/icon_smi.gif) Так вот (IMG:style_emoticons/default/icon_smi.gif) Утро вторника... я звоню в 7 утра подруге, (sheva - привет подушка, привет подружка:)) и как ни странно, но она тоже не спит... Ночь выдалась тяжелой... глупые мысли лезли в голову... Смс-илась долго, а потом когда все уснули поняла, что от эти мыслей я уже не убегу... Злые консылы, пробки и опоздание в консульство, красная лампочка в окошке и ещё много всего мне представлялось, во время того, как я дремала... В результате, встала не выспавшаяся и морально уставшая... Завтрак состоял из Активии, т.к. о еде вобще не думалось(как я потом пожалела об этом). Далее была смешная подготовка к посольству... долгий выбор чего одеть и чего накрасить (IMG:style_emoticons/default/laugh.gif) , а затем встреча с подругой... Пошли обсуждения, по дороге в посольство, а не выпить ли грам 150 для храбрости и чтоб язык развязался... Не выпили, и снова потом пожалели... (IMG:style_emoticons/default/laugh.gif) ) Холод, голод и страх сопровождали нас все 4 часа у посольства... Построили по списку... прохождение внутрь мимо охраны по зеленому сигналу... В руки взята папка, но себя в руки взять всё сложнее и сложнее... И вот оно.... посольство изнутри... могу сказать на 90% что я попала в Америку... Дизайн, оформление... фотографии на стенах... это была частица американской цивилизации, которая дышит чем-то американским... Номерки в руках... табло загорается и парень идёт к первому окошку - отказ... Я слышу разговор по частям и понимаю, что он говорит не уверенно и почти ничего не может сформулировать, переспрашивая вопросы... Те самые глупые мысли возвращаются в голову... Я тешу себя тем, что хоть и не на много, но мой английский определённо лучше... И вот... мой номер... передо мной идёт подруга, с которой мы 4-5 минут, как не разговаривали, а просто молча переживали и тряслись... Она идёт в 4-е окошко, а я направляюсь к 5-му.... Милый мужчина задаёт первый вопрос: - Hi, how are you? - Ok, and how are you? pause - What are you going to do in america - I'll take photos and sell them - No, /smile/, I mean smth else - Oh, I want to spend time with old and new friends, improve my english a lot /smile/ and to see America - Do you have some experience in taking photos? - Yes, sure, I have Nikon)) - Really /smile/?? I also have Nikon!! What type? - The old one - TY 500(сбрехала))) - Oh, ok... Have a good time and return home in time - yeah, i'll be back /smile, pause/ in time... (IMG:style_emoticons/default/icon_smi.gif) - Bye - Bye, have a nice day! Я счастлива. (IMG:style_emoticons/default/kiss0000.gif) Сообщение отредактировал Old Navy - 12.3.2008, 10:14 |
|
|
|
|
|
| Гость_Tranbaser_* |
21.2.2008, 17:22
Сообщение
#154
|
|
|
Не переживайте все буде Ок!!!! Я сьожня вже получив від курєра свій паспорт з візою!!! Питання елементарні, головне посміхайтесь і думайте що кажете!!!! (IMG:style_emoticons/default/gaga0000.gif)
|
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 18:37
Сообщение
#155
|
|
|
Сообщений: 8618 Регистрация: 29.12.2007 Из: Город-герой Киев Пользователь №: 2 |
Цитата(Tranbaser @ 21.2.2008, 17:22) Не переживайте все буде Ок!!!! Я сьожня вже получив від курєра свій паспорт з візою!!! Питання елементарні, головне посміхайтесь і думайте що кажете!!!! (IMG:style_emoticons/default/gaga0000.gif) Давай рассказывай!) |
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 18:40
Сообщение
#156
|
|
|
Сообщений: 164 Регистрация: 16.2.2008 Из: Kiev Пользователь №: 212 |
Да да рассказывай те!Мы же сдемс! (IMG:style_emoticons/default/blini000.gif)
|
|
|
|
|
|
| Гость_Mizu_* |
21.2.2008, 20:09
Сообщение
#157
|
|
|
ПОЗДРАВЛЯЮ!!!
|
|
|
|
|
|
|
21.2.2008, 22:18
Сообщение
#158
|
|
 Сообщений: 486 Регистрация: 3.1.2008 Пользователь №: 9 |
Класс! Прикольные истории... вспомнил молодость (IMG:style_emoticons/default/smile.gif) )
Ниче не изменилось.... всё те же бумажки, номерки и рустем (IMG:style_emoticons/default/smile.gif) Кстати, я тоже прошел через пятое окошко в прошлом году, ирка, действительно классный мужик!!!! (IMG:style_emoticons/default/smile.gif) ) |
|
|
|
|
|
|
22.2.2008, 9:58
Сообщение
#159
|
|
|
Сообщений: 8618 Регистрация: 29.12.2007 Из: Город-герой Киев Пользователь №: 2 |
Так... я тут всех успокаивал, а теперь самого начинает стремать.... (IMG:style_emoticons/default/smile.gif) В понедельник надо быть в консульстве.... (IMG:style_emoticons/default/football.gif)
з.ы. нам бы понедельники взять и отменить... |
|
|
|
|
|
|
22.2.2008, 12:08
Сообщение
#160
|
|
|
Сообщений: 10 Регистрация: 15.2.2008 Пользователь №: 199 |
Прошёл кто-нибудь с Selfами?? Там особое отношение или как ко всем?
|
|
|
|
|
|
|
| Текстовая версия | Сейчас: 6.5.2024, 1:18 |